29 жовтня 2022, щонайменше три кораблі Чорноморського флоту росії отримали пошкодження внаслідок атаки безпілотних надводних апаратів-брандерів. Серед російських кораблів, які “зазнали ушкоджень від осколків”, флагман “Адмірал Макаров”. Такого висновоку дійшли ОSINT-розслідувачі GeoConfirmed, проаналізувавши відео з безпілотних надводних апаратів (USV, Unmanned Surface Vehicle).
Ймовірно, що безпілотники атакували і фрегат “Григорович” Чорноморського флоту РФ біля Севастополя. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту дослідження війни. Росіяни не визнали жодних пошкоджень фрегата класу “Григорович”, подібно до того, як Міністерство оборони росії в квітні заперечувало будь-які пошкодження крейсера “Москва”.
Україна не взяла на себе відповідальності за атаку безпілотних надводних апаратів-брандерів. Але речник МО рфії генерал Конашенков одразу призначив винних: – “київський режим“ і “військові спеціалісти з Великобританії, які засіли в Очакові“. Як зазначає український журналіст Андрій Цаплієнко, і тут без хитрощів та маніпуляцій не обійшлося – в заяві рашисти свідомо наголошується, що постраждали “судна”, а не “кораблі”.
На думку аналітиків ISW, якби офіційний Київ і віддав наказ атакувати безпілотниками кораблі противника, то її у повній мірі можна було б вважати пропорційною відповіддю, яку можна навіть кваліфікувати, як “стриману”. Експерти вважають, що рішення завдати удару по фрегату з “калібрами” має сенс з огляду на удари рашистів по енергетичній інфраструктурі України.
Але “колективний путін” був настільки вражений атакою, що РФія запросила негайне скликання засідання Радбезу ООН на 31 жовтня 2022 року і заявила спочатку про розірвання “зернових угод”, а згодом, з огляду на “позицію Туреччини”, – на “тимчасове призупинення участі”.
Безпілотний надводний апарат-брандер: що про нього відомо?
Бра́ндер – плавзасіб (судно, катер, шлюпка), навантажений легкозаймистими або вибуховими речовинами. Використовується для підпалу або підриву ворожого корабля з метою його знищення. Раніше брандером керував екіпаж, який залишав його на підході до цілі. Існували і безпілотні варіанти, коли брандер відправляли за течією або за вітром у бік ворожого флоту.
Схоже, що перша невдала атака українських безпілотних брандерів на кораблі чф рфії була здійснена 21 вересня 2022 року (можливо, на день раніше). Не виключено, що то міг бути “пробний запуск” і не всі системи спрацювали на достатньому рівні. Схоже, що тоді місія виявилася незавершеною, бо знайдений неподалік військової бази рашистів в бухті Омега “пристрій” був ідентифікований рсіянами, як USV (надводне судно без екіпажу).
Затока Омега знаходиться в 4-5 кілометрах західніше від входу в Севастопольську бухту, в якій ховається ЧФ рфії. А від узбережжя, яке контролює Україна – це близько 150 морських миль (приблизно 350 км).
Інформації про українські безпілотні надводні апарати-брандери обмаль. Єдине, що вдалося знайти, це повідомлення росіян від 22 вересня про те, що USV (надводне судно без екіпажу) було знайдено на пляжі біля бази ВМС Росії в Чорному морі.
Фото безпілотника, який поширили російські соцмережі, дає можливість зробити припущення, що довжина сягає 4-6 метрів. Невеликий, низькопрофільний дизайн виглядає як форма вибухового човна без екіпажу.
Хоча відсутні офіційні підтвердження, але є розуміння, що це українське, пише H.I.Sutton в своєму Твіттері.
У GeoConfirmed зробили висновок, що в атаці на кораблі російських окупантів могло брати участь від 6 до 8 дронів. На одному із роліків добре видно, як безспілотник у пошуках цілі маневрує між кораблями. Зйомка різко припиняється, ймовірно, після досягнення цілі та вибуху. У зв’язку з цим фахівці зробили висновок, що перебуваючи біля чотирьох кораблів безпілотний надводний апарат-брандер для атаки здійснив бойовий розворот.
Історія застосування брандерів
В історії морських битв зустрічається дуже мало випадків, коли брандери завдали відчутної шкоди ворогові. Застосування брандера у відкритому морі не давало бажаних результатів, тому що маневрений бойовий корабель завжди встигав знищити «самохідну бомбу» ще під час наближення.
Усі успішні застосування брандерів мали місце у «вузьких місцях», у гаванях і протоках, де накопичувалося багато кораблів, котрі заважали одне одному. Пригадаємо деякі з них.
- 23 травня (2 червня) 1676 в порту міста Палермо стояв іспано-голландський флот, під прикриттям берегових укріплень, маючи галери, частиною в інтервалах, частиною ж на флангах. Французький флот, з’ясувавши місцезнаходження противника, відокремив загін із п’яти брандерів, які використавши попутний вітер, відправили в атаку. В результаті згоріло 7 кораблів та 2 галери іспано-голландського флоту.
В історії морських битв зустрічається дуже мало випадків, коли брандери завдали відчутної шкоди ворогові. Застосування брандера у відкритому морі не давало бажаних результатів, тому що маневрений бойовий корабель завжди встигав знищити «самохідну бомбу» ще під час наближення.
Усі успішні застосування брандерів мали місце у «вузьких місцях», у гаванях і протоках, де накопичувалося багато кораблів, котрі заважали одне одному. Пригадаємо деякі з них.
- 23 травня (2 червня) 1676 в порту міста Палермо стояв іспано-голландський флот, під прикриттям берегових укріплень, маючи галери, частиною в інтервалах, частиною ж на флангах. Французький флот, з’ясувавши місцезнаходження противника, відокремив загін із п’яти брандерів, які використавши попутний вітер, відправили в атаку. В результаті згоріло 7 кораблів та 2 галери іспано-голландського флоту
- 26 червня (7 липня) 1770 року, коли під час Чесменського бою брандер під командою лейтенанта Д. С. Ільїна зчепився з турецьким кораблем і був підпалений, а потім пожежа поширилася далі і зчеплені кораблі вибухнули. Однак брандер Ільїна був єдиним, який досяг успіху в тій битві, а всього їх було відправлено чотири, три інших ніякої шкоди ворогові завдати не змогли.
- 8 серпня 1588 року Гравелінська битва, в якій британський флот вщент розгромив іспанську Велику Непереможну Армаду. Головнокомандувач британського флоту, Чарльз Говард герцог Ноттінгем, наказав начинити вісім пошарпаних у боях кораблів смолою, порохом, соломою і хмизом, підпалити і без екіпажу направити в бік іспанських кораблів, які збилися до купи. Великої шкоди брандери не завдали, але спричинили страшену паніку. Багато кораблів постраждали саме від зіткнень.
- 26 березня 1941 року шість начинених вибухівкою катерів типу MTM зі складу 10-ої флотилії MAS італійського флоту, під командуванням лейтенанта Луїджі Фаджоні , здійснили диверсійну операцію проти сил Антигітлерівської коаліції в критській бухті Суду. В результаті цієї операції було повністю виведено з ладу важкий крейсер «Йорк», а також колишній норвезький танкер «Перікл», який згодом затонув.
- Операція “Колісниця” (березень 1942 рку). У цій операції англійці повністю знищили найбільший німецький сухий док, на узбережжі Франції, у місті Сен-Назер. Для цього британці переобладнали есмінець «Кемпбелтаун». Його максимально полегшили, щоб він міг проходити дрібними фарватерами і мілинами та зробили його схожим на німецькі кораблі. 4,5 тони вибухівки сховали за бетонними фальшстінами всередині корабля. 28 березня 1942 року «Кемпбелтаун» під сильним обстрілом дістався воріт дока і протаранивши їх не вибухнув. «Кемпбелтаун», який застряг у доці, вирушили вивчити нацистсти. І майже через дев’ять годин, о 10:30, «корабель-камікадзе», планово вибухнув, при цьому, повністю знищивши док, і понад 250 німецьких солдатів і офіцерів.
- Найбільш загадкова подія відбулась 29 жовтня 1955 на севастопольському внутрішньому рейді “сам собою” вибухнув “Джуліо Чезаре”, перейменований радянською владою в лінкор «Новоросійськ». Тоді загинуло 617 радянських моряків. Причину вибуху точно не з’ясовано і до сьогодні. Єдине, що вдалося встановити – вибухівка знаходилися ззовні корпусу корабля.
“Бойові комарі” – нова зброя ЗСУ
Речниця Оперативного Командування “Південь” Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону прокоментувала “бавовну” в тимчасово окупованому рашистами Севастополі, вказавши, що російські кораблі могли атакували “бойові комарі”, про які напередодні розповідав представник росії з трибуни ООН. Згодом вона назвала іншу причину – вибух ракети ППО під час запуску.
Виступаючи перед журналістами путін охарактеризував безпілотні надводні апарати-брандери як шестиметрові плавзасоби, начинені 500 кілограмами вибухівки. Спеціалісти стверджують, що таку кількість вибухівки можна розмістити тільки в 10 залізничних вагонах. Втиснути її в шестиметровий безпілотний надводний апарат-брандер фізично неможливо.
Але у страху завжди очі дуже великі.
Україна не взяла на себе відповідальності за атаку російських кораблів безпілотними надводними апаратами-брандерами 29 жовтня 2022 року. На даний час також точно невідомо які саме пошкодження отримали рашистські бойові кораблі.
Одне можна сказати напевно – ця подія стала “дзвіночком” для російських окупантів, що “українське свято наближається” і в найближчій перспективі Кримський півострів буде деокуповано.
Олександр Олійник.
За підтримки IMS (International Media Support) ГС “Консорціум ветеранських організацій сходу”