Суїциди, психічні розлади, зруйновані сім‘ї, алко- та наркозалежність, депресія, злочини — це потенційні наслідки для людей, які приймали участь у бойових діях. Проте кошмару можливо уникнути завдяки своєчасній та правильній реабілітації.
Дослівно «rehabilitate» означає відновлення або повернення до нормального життя після того, як особа зазнала довготривалого впливу несприятливих умов та чинників. Одним з таких, безумовно, є війна.
ЧОМУ РЕАБІЛІТАЦІЯ НЕОБХІДНА?
Війна триває вже вісім років. Тільки за час проведення АТО, згідно до офіційних даних, покінчили з собою близько 600 учасників бойових дій. Точна інформація про кількість притягнутих до кримінальної відповідальності осіб, котрі брали участь у війні, відсутня, проте можна сміливо припустити, що їхнє число є доволі значним. Безумовно, уникнути абсолютно всіх цих трагедій неможливо, проте запобігти більшості — цілком реальне завдання.
Про необхідність реабілітації насамперед говорять діючі військовослужбовці та ветерани. Зокрема, на цьому наголошує Сергій Бабаєв, ветеран та голова ГО “Спілка ветеранів АТО”:
«Проблема реабілітації та збереження працездатності учасників бойових дій сьогодні залишається актуальною. Повертаючись у мирне життя, майже кожен військовослужбовець потребує як психологічної, так і фізичної реабілітації. Відсутність своєчасної кваліфікованої допомоги може призвести до серйозних негативних наслідків для самого учасника бойових дій та його рідних, так і для суспільства в цілому».
Власним досвідом необхідності реабілітації поділився боєць, широко відомий під псевдонімом «Дід Шинобі». Раніше він приймав участь у війні в складі підрозділу «Азов», а також деяких добровольчих формувань. За час служби в «Азові» отримав серйозне поранення, яке, втім, не завадило йому після повномасштабного вторгнення добровольцем повернутися на війну. «Дід» виконує бойові завдання у складі групи «Бешкетники Сірка». З приводу потрібності реабілітації розповів наступне:
«Реабілітація — це важливий етап, як виявилося, від операції залежить 30/35% успіху, — все інше це реабілітація, так лікарі сказали мені після 9 операції. (посміхається, – ред.) – На реабілітації тобі допомагають правильно відновитися, не нашкодити собі, і дати напрям, в якому тобі треба продовжувати відновлюватися після поранення.
Проблем тисячі, проблеми у всьому абсолютно, після БД (бойових дій, – ред.) взагалі жити вдома треба вчитися по-новому, і міняти себе, бо суспільство під тебе точно не зміниться. Здебільшого це психологічні проблеми».
РЕАБІЛІТАЦІЯ: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
Бойові дії в Україні тривають уже вісім років. До того лише військовослужбовці, котрі брали участь у миротворчих місіях, мали бойовий досвід. Відповідно, вітчизняна система реабілітації знаходиться лише на стадії становлення.
У Світі існують держави, котрі воюють постійно. Серед таких, наприклад, США та Ізраїль. Військовослужбовці цих країн є перманентно залученими до збройних протистоянь: американці здебільшого приймають участь у місіях за кордоном, ізраїльтяни ж змагаються за власну землю. Відповідно, у цих державах розвинулися концептуально різні підходи до реабілітації учасників бойових дій.
В Ізраїлі акцент при реабілітації роблять на комплексності заходів. Тобто йдеться не тільки про фізіологічне відновлення особи, але й про соціальну адаптацію, психологічну терапію, допомогу з працевлаштуванням тощо.
Цікавим є те, що ізраїльська система реабілітації не ставить за мету обов‘язкове повернення людини у соціум – це коли особу не намагаються «втиснути» у рамки суспільства, «нормалізувати», за будь-яку ціну.
Якщо, наприклад, у процесі реабілітації виявиться, що з тих чи інших причин людина не здатна (або навіть не бажає) повернутись до повноцінного суспільного життя, то їй можуть запропонувати, наприклад, особливі умови проживання: держава забезпечує ветеранів спеціальними гуртожитками, де вони можуть жити та лікуватися.
Або ж існує опція, коли особу можуть направити займатися волонтерством у притулок для тварин, заповідник, за певний умов — у дитячі табори чи будинки для літніх людей. Крім того, ізраїльська система реабілітації передбачає програми з арттерапії, занять мистецтвом та спортом.
Система реабілітації у США суттєво відрізняється від ізраїльської. Американці основний акцент роблять на фізіологічному відновленні постраждалих. Фізіотерапевти, ерготерапевти, інші спеціалісти з реабілітаційних заходів — ось з ким перш за все доведеться мати справу військовим, котрі проходять реабілітацію у США. Вже після фізіологічного відновлення до діла беруться психологи та психотерапевти.
Останнім часом набула особливої важливості соціалізація ветеранів. Не в останню чергу через те, що цілі покоління ветеранів були фактично «виключені» з суспільного життя з різноманітних причин. Йдеться про учасників бойових дій у Кореї, В‘єтнамі та Іраку. Хвилі самогубств, сплеск злочинності — наслідки неналежної уваги держави та супільства до людей, котрі повернулися з війни.
Зараз вже ситуація змінилась. Допомога з працевлаштуванням, підтримка ветеранського бізнесу, надання житла, організація спортивних змагань для ветеранів і тд. — правильна реакція американців на проблему повоєнної реабілітації військових.
Варто зазначити, що як у США, так і в Ізраїлі з метою ефективної реабілітації, зокрема, для лікування посттравматичного синдрому активно практикується використання медичного канабісу. В Україні ж наразі триває процес легалізації медичного канабісу. Детально про його перспективи ми вже писали раніше.
Наразі дуже багато українських військових та цивільних осіб проходять реабілітацію за кордоном або отримують ту чи іншу допомогу від іноземних держав. Сергій Бабаєв вважає, що іноземний досвід важливий та суттєвий для реабілітації українських ветеранів:
«Досвід інших держав говорить нам, що спорт допомагає в адаптації та реабілітації. На мою думку, наша держава у цей складний для нас час не може достатньо приділити уваги відновленню військових через залучення їх до спорту. На сьогоднішній день відправка на лікування та реабілітацію за кордон набуває особливої актуальності».
СИСТЕМА РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ
Скепсис щодо вітчизняної системи реабілітації — найпоширеніша її оцінка. На запитання, чи існує в Україні адекватна система реабілітації, «Дід Шинобі» відповів лаконічно:
«Я не впевнений, що є. Мене відновлюють окремо — «Азов – Патронатна служба». Це повністю їхня ініціатива з 2014 року, займатися пораненими, лікувати/відновлювати їх».
Сергій Бабаєв вказує на недостатність реабілітаційних заходів, які пропонує ветеранам наша держава:
«Важливе значення має роль держави у процесі реабілітації. В державі потрібно чітко налагодити та врегулювати процеси реабілітації військовослужбовців, особливо після поранень в зоні бойових дій. Пройшовши лікування у лікарні, військовослужбовці стикаються з проблемою психологічного відновлення. Найкраще забезпечення психологічної, спортивної та патріотичної реабілітації учасників бойових дій відбувається через залучення їх до спорту».
Попри незадовільний поточний стан українська система реабілітації все ж не стоїть на місці. Зокрема у травні 2022 року Кабмін вніс зміни до порядків, що стосуються надання психологічної реабілітації ветеранам та членам їхніх родин, постраждалим учасникам Революції Гідності та сім’ям загиблих захисників України.
Акцент цих змін якраз на психологічному аспекті відновлення військовослужбовців, котрі зазнали травм внаслідок бойових дій.
За повідомленням АрміяInform у Мінветеранів зазначають, що на сьогодні заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу пораненим/травмованим учасникам бойових дій, а також членам сімей ветеранів війни і родин загиблих захисників і захисниць України, мають водночас забезпечувати своїм пацієнтам кваліфіковану психологічну допомогу, яка наразі не передбачена Програмою медичних гарантій.
Ухвалена постанова розширить можливості фахівців у сфері психічного здоров’я, адже дозволить створювати у медзакладах мультидисциплінарні команди фахівців, які на основі кейс-менеджменту надаватимуть якісні послуги з психологічної реабілітації. До команди входитимуть фахівці медичного і немедичного профілю, які у взаємодії з лікуючим лікарем пацієнта розроблятимуть та реалізовуватимуть програму реабілітації відповідно до індивідуальних потреб отримувача послуг.
Такий підхід, повністю відповідає сучасним вимогам до організації реабілітаційного процесу. Крім цього, відповідно до постанови, психологічні послуги мають надаватися на основі комплексу заходів з науково доведеною ефективністю та доцільністю відповідно до міжнародних науково обґрунтованих протоколів. А допомогу мають право отримувати не лише пацієнти стаціонару, а й люди, які проходять реабілітацію амбулаторно чи дистанційно. Підставою для надання послуг є направлення лікаря або особисте звернення людини, яка потребує психологічної допомоги.
Міністерство укладатиме договори про відшкодування вартості наданих послуг з суб’єктами, які включені до Реєстру постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їхніх сімей. Наразі новий механізм має запрацювати як пілотний проект у госпіталях ветеранів війни. У подальшому ця практика може поширитися медичними закладами всієї України.
Який результат матимуть такі зміни стане ясно виключно з часом, після їх впровадження та практичного застосування.
Крім держави, реабілітацією в Україні займаються і приватні ініціативи. Однією з таких є терапевтичний центр «Аурум», до складу якого входять як українські так і закордонні спеціалісти, котрі розробили програму комплексного відновлення осіб, постраждалих внаслідок бойових дій. У чому перевага такого підходу пояснює керівник центру, лікар та кандидат психологічних наук Євгеній Волченко:
«Організм — це цілісна система. Це не простий механізм, у якому можна замінити якусь деталь і він буде працювати. У питанні реабілітації необхідно використовувати тільки комплексний підхід. На мою думку, реабілітація — це діяльність, спрямована на відновлення не тільки фізичного та психічного стану, а й на переоцінку життя та встановлення нової ціннісної свідомості в умовах сучасного світу».
Щодо державної підтримки подібних приватних ініціатив Євгеній зауважив, що: «На нинішньому етапі наша держава поки що не достатньо дозріла».
Серед іншого Євгеній вказує на важливість закордонного досвіду, проте вважає, що наразі в Україні є унікальні умови, котрі дозволяють нам виробити власне концептуальне бачення питання реабілітації, яке у підсумку будуть вивчати і переймати інші країни.
ШЛЯХИ ДО ПОКРАЩЕННЯ
Ми поцікавились у ветеранів: яким чином вони б поліпшили систему реабілітації, коли б мали безпосередню можливість на це вплинути? Й цікаво те, що думки наших респондентів практично збігаються.
Сергій Бабаєв акцентує на спортивних заходах, як найкращій можливості реабілітації:
«Участь у таких заходах, як: IRONMAN, серія змагань з тріатлону на довгу дистанцію, фрідайвінг, рекреаційне зимове марафонське плавання (за температури води від -1,8 до +12 °C, за нормативом 400 м + за 10 хв максимум), трейлраннінг-крос, марафонський біг 42 km 195 m + — це найкращий вибір для швидкого повернення до звичайного життя, найефективніша реабілітація. Отож, як стверджують психологи, для успішної та швидкої реабілітації військовим потрібна «висока мета», а спорт — саме та сфера, де можна ставити конкретні цілі».
Схожої думки притримується і «Дід Шинобі»:
«Я зробив би на державному рівні таку програму, особливо після серйозних поранень, я б усіх у спорт відвів. Спорт та мотивація дуже сильно допомагає пацанам. Як «Ігри нескорених»: змагання, команди, міжнародні змагання серед інвалідів ветеранів. Це дуже сильно мотивує багатьох, і це треба розвивати на найвищих рівнях».
Такий збіг однозначно не може бути випадковістю, тож державі варто було б звернути увагу на спорт як один з найефективніших реабілітаційних заходів. І займатися якщо не організацією, то хоча б підтримкою таких заходів.
Євгеній Волченко вважає, що державі необхідно делегувати більше можливостей приватним ініціативам, підтримувати дослідження у сфері реабілітації та всесторонньо сприяти (або як мінімум не заважати) спеціалістам, волонтерам та просто небайдужим людям. Оскільки реабілітація — це змога повернутися додому для тих, хто цей дім обороняв.
Борис Калита.
Матеріал підготовлено за підтримки IMS (International Media Support) та ГС “Консорціум ветеранських організацій сходу”