Україна стикається з проблемою виконання своїх юридичних і соціальних зобов’язань перед тими, хто живе на контрольованих Росією територіях.
Анна (її справжнє ім’я не вказано) – староста села в Херсонській області, яке з березня окуповане російськими військами. За її словами, протягом трьох місяців майже 3000 літніх громадян і далі отримували пенсію в місцевому відділенні національного поштового оператора «Укрпошта». Ганна пояснила, що Пенсійний фонд доставляв пачки готівки, незважаючи на небезпеку, пов’язану з їх перевезенням через російські блокпости.
«Вони робили це на свій страх і ризик. Не вся готівка була доставлена, не всі нею скористалися. Але вони все одно возили нам гроші до червня», – сказала вона.
1 липня «Укрпошта» припинила видачу пенсій готівкою на нових окупованих територіях через абсолютну неможливість доставки грошей у міста, що перебувають під сильними обстрілами.
«Люди стурбовані та не впевнені, чи зможуть вони отримувати пенсії, чи накопичуються їхні гроші, що необхідно для отримання», – каже Анна, яка в липні після численних погроз з боку російських військ була змушена покинути своє село.
За її словами, через бойові дії наразі в селі немає електрики, зв’язку або Інтернету. Тоді, як Росія намагається інтегрувати окуповані території України у свій політичний і економічний простір, українська влада робить усе можливе для виконання зобов’язань перед своїми громадянами.
За словами Олени Луньової, менеджерки з адвокації правозахисного центру «ЗМІНА», існує думка, що за надання таких послуг тепер несе відповідальність Росія як держава-окупант.
«Ми часто [чуємо] про Женевські конвенції в дискусіях про виплати жителям окупованих територій, які нібито перекладають всю відповідальність за соціальні виплати на окупанта», – продовжила вона. «Це міф, оскільки ці конвенції не регулюють питання соціальних виплат. Також було б дивно очікувати, що Росія, яка здійснює варварську агресію проти України, дбатиме про українських громадян. В України є зобов’язання перед громадянами, які працювали та платили податки в нашій країні. Ці зобов’язання закріплені в Конституції України, а це означає, що громадяни України, незалежно від місця їх проживання, навіть в окупації, мають справедливі сподівання на отримання пенсії».
Правозахисники підкреслюють, що Київ повинен знайти належний спосіб виконання таких соціальних зобов’язань, не в останню чергу тому, що невиконання цієї вимоги підживлює російську дезінформацію про те, що Україна відмовилася від жителів окупованих територій.
Російські ЗМІ, наприклад, широко повідомляли про те, що Київ припинив соціальні виплати громадянам у районах, які вони більше не контролюють. Однак Україна і далі розраховувала всі пенсії, субсидії та допомогу, на які громадяни на окупованих територіях мали право до повномасштабної війни, підкреслили в Міністерстві соціальної політики України.
За словами Михайла Цимбалюка, першого заступника голови парламентського комітету із соціального забезпечення, це означає, що допомога продовжує нараховуватися всім, хто має на неї право. Наприклад, він пояснив, що Пенсійний фонд України автоматично відкрив рахунки в державних банках «Ощадбанк» і «Приватбанк» для 2,9 мільйона літніх громадян, які живуть в умовах окупації.
«Ці кошти будуть зберігатися на рахунках «Ощадбанку» або «Приватбанку» протягом півроку», – сказав він. «Якщо у громадянина не буде можливості зняти ці кошти, то Пенсійний фонд припинить нарахування. Коли громадянин подасть заяву, тоді перерахунок пенсій буде відновлено».
Реєстр актів цивільного стану
Ще однією проблемою є реєстрація народжень і смертей на окупованих територіях. У липні парламент прийняв закон, що спрощує процедуру встановлення таких фактів в умовах активного конфлікту або надзвичайного стану. Це означає, що батьки, родичі або інші законні представники тепер можуть подати заяву на реєстрацію народження незалежно від місця проживання заявника.
В умовах воєнного стану правовий статус тимчасово окупованої території визначається Радою національної безпеки і оборони України (РНБО). Однак, як повідомила Олена Луньова, менеджерка з адвокації правозахисного центру «ЗМІНА», навколо цього статусу, як і раніше, панує плутанина.
«Ці території не мають офіційного статусу тимчасово окупованих», – додала вона. «Застосування нової процедури дозволить людям, які мають документи про народження або смерть із територій, що контролюються російською армією і не мають статусу тимчасово окупованих, звернутися до суду та встановити ці факти згідно зі спрощеною процедурою».
За словами Анастасії Калініної, юристки громадської організації «КримСОС», де-факто на територіях, окупованих після 24 лютого, використовується така сама процедура, яка застосовувалась з 2014 року для реєстрації в окупованому Криму та на деяких територіях Луганської та Донецької областей.
Для цього потрібно було отримати свідоцтво про народження, видане медичним працівником, після чого звернутися до суду та одержати рішення с даними про дату та місце народження дитини, її стать та інформацію про батьків.
«Якщо дитина народилася, наприклад, у Херсоні, який наразі тимчасово окупований, і батьки хочуть отримати українське свідоцтво про народження, то ми використовуємо механізм звернення до суду для встановлення факту народження на окупованій території», – пояснила Калініна. «Поки існує тільки судовий метод, але держава також розробляє адміністративну процедуру».
Крім того, існує можливість подати заяву через державну електронну судову систему.
«Наразі процедура реєстрації не така складна, тому що в Україні є електронний суд, і навіть на окупованих територіях можна знайти мобільну мережу та подати всі документи онлайн», – зауважила Калініна. «Або скористайтеся послугами адвоката, який перебуває на контрольованій території: він підготує заяву, подасть її до суду, а потім отримає свідоцтво разом із рішенням».
Вона додала, що «КримСОС» надає заявникам відповідну юридичну допомогу.
Така сама процедура застосовується при встановленні факту смерті. Вона також спирається на письмові або речові докази, зокрема, аудіо- та відеозаписи або висновки експертів.
«Якщо людина стає свідком смерті на окупованій території, вона може заповнити спеціальну форму з точним зазначенням того, як, де та коли померла людина, і суд розглядає цей документ як доказ», – продовжила Калініна. «На сьогодні процес зрозумілий, але ми сподіваємося, що якщо з’явиться адміністративна процедура встановлення факту народження або смерті, вона значною мірою спростить процес, виключивши з нього суд».
Тетяна Курманова
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).