У рамках величезної роботи зі збору доказів, яка триває, фокус уваги зміщується на удари по цивільній інфраструктурі.
Від початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого лінія фронту в селі Посад-Покровське Херсонської області переміщувалася сім разів. Контроль над цією територією переходив то до російських сил, то до українських, які залишили після себе широкомасштабні руйнування. Серед інших місцевих підприємств у селі була повністю зруйнована автозаправна станція Prime Group.
«Там практично нічого немає, залишились лише шматок землі й обвуглені шматки сталі та стовпи», – розповів засновник Prime Group Дмитро Льоушкін, додавши, що подібну картину руйнувань можна побачити по всій країні. «Загалом згідно з нашими оцінками збиток компанії через російське вторгнення складає 6,5 мільйонів доларів США».
Після того, як українські слідчі зібрали докази воєнних злочинів рашистів, то пошкодження інфраструктури почали розглядати, як на серйозне порушення Женевських конвенцій 1949 року: «Масштабне знищення та привласнення майна, не виправдане військовою необхідністю та здійснене незаконно та безпідставно» кваліфікується як воєнний злочин.
Посад-Покровське було відбито під час українського контрнаступу у вересні 2022 року. Після цього з юристами Prime Group зв’язалася прокуратура Херсонської області та попросила подати заяву про завдані війною збитки. Їм сказали, що ця інформація у певний момент може бути використана для отримання компенсації від місцевої влади.
Але процес залишається невизначеним.
«Ніхто не просив нас подавати заяву про збитки, завдані в Харківській або Донецькій областях, хоча у Prime Group і там є автозаправні станції. Ніхто не сказав нам, чи буде ця інформація використовуватися в міжнародних судах», – розповів IWPR Льоушкін.
Як показали дослідження Київської школи економіки у вересні, загальна сума задокументованого збитку житловій та нежитловій нерухомості, а також інфраструктурі склала понад 127 мільярдів доларів США. Ця цифра і далі зростає у світлі постійних обстрілів та руйнувань, особливо в Миколаївський, Запорізький, Сумський, Дніпровський і Харківський областях, а також у Києві.
Експерти відзначають, що існує низка шляхів порушення справ про відшкодування збитків від війни, хоча наразі неясно, який із них з найбільшою ймовірністю змусить Росію виплатити компенсацію. Експерти сходяться на думці, що найкращим короткостроковим рішенням у разі знищення цивільної інфраструктури було б порушення кримінальної справи відповідно до українського законодавства, що допомогло б підготувати справу для Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Крім того, можна подати позов до Міжнародного кримінального суду (МКС).
Українське кримінальне провадження також може бути інструментом, що допомагає збирати докази, які можуть бути використані як для подання справи до ЄСПЛ, МКС, так і на інших потенційних нових платформах.
«Самого МКС може бути недостатньо – міжнародній спільноті варто подумати про створення спеціального трибуналу з воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні», – заявив Назар Кульчицький, голова Київської юридичної фірми «Назар Кульчицький і партнери». «Росія не захоче платити, тому її потрібно змусити це зробити… Проте,… пріоритетом є використання внутрішніх процедур… Зараз краще зібрати докази та скористатися заявою до ЄСПЛ», – зазначив він.
Якщо у компанії, яка зазнала збитків від війни, є ресурси, вона може подати заяву до ЄСПЛ без порушення кримінальної справи в Україні. Юристи українського фінансово-промислового холдингу System Capital Management (SCM) наразі розглядають саме цей варіант.
«ЄСПЛ дійсно забезпечує конкретний захист, який стосується майна», – сказав Марні Чик, юрист американської багатонаціональної фірми Covington & Burling LLP, партнер і представник SCM в ЄСПЛ. «Суд стверджує, що кожна людина має право на мирне користування [своїм] майном і ніхто не повинен бути позбавлений свого майна».
Активно вивчаються й інші процеси. На зустрічах з Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) Генеральний прокурор України Андрій Костін нещодавно обговорював створення міжнародної комісії з питань компенсацій, яка могла б заповнити прогалини в існуючих механізмах.
А 20 жовтня 2022 року український парламент прийняв новий законопроєкт про заснування фонду для ліквідації наслідків російського вторгнення. У ньому будуть акумулюватися гроші, отримані від націоналізації російських активів, яка була санкціонована недавнім законодавством.
ЗБІР ДОКАЗІВ
Для розгляду безпрецедентного числа справ про воєнні злочини – в період з лютого по жовтень 2022 року зареєстровано 41 000 справ – були створені так звані мобільні групи слідчих і прокурорів. До складу кожної входять прокурори, співробітники поліції, співробітники державної розвідки, фахівці з розмінування та інші експерти, які, крім збору інформації про порушення прав людини, також здійснюють ревізію збитків, заподіяних війною.
«Слідчий на місці не може побачити всю картину, тому ключову роль під час розслідування стількох воєнних злочинів відіграє координація з Генеральною прокуратурою», – зазначив Кульчицький.
Після вересневого наступу України тільки у звільненій Харківській області почали працювати 28 груп. Розслідування виявили підозрюваних у масових вбивствах. Наприклад, у місті Ізюм Харківської області влада виявила поховання з близько 448 тілами. У Лимані в братській могилі були виявлені щонайменше 180 тіл, у тому числі цілі сім’ї з маленькими дітьми.
Групи також збирали докази збитків від війни для кримінальних позовів в Україні та майбутніх звернень до міжнародних судів.
15 вересня прокурор Юрій Білоусов у супроводі слідчих Служби безпеки прибув до Ізюму Харківської області для ознайомлення з ходом розслідування.
«Ми оглянули кілька будівель місцевих органів влади. Наше головне завдання -побачити, скільки роботи повинні виконати слідчі та прокурори в Харківській області», – йдеться в офіційній заяві Білоусова.
Згідно з офіційною процедурою слідчі повинні спочатку оглянути місце, де були пошкоджені ракетою цивільна будівля або об’єкт інфраструктури. Оцінюється тип і масштаб збитку, а також причина – будь то обстріл, пожежа, підпал чи детонація боєприпасів.
Далі слідчим потрібно визначити, чи була цивільна інфраструктура пошкоджена в результаті випадкового обстрілу або навмисно.
Для ілюстрації процесу Кульчицький навів приклад збитків, завданих у місті Ірпінь під Києвом, який до початку квітня перебував під окупацією.
«Наприклад, деякі будинки в Ірпені були пошкоджені ракетами БМ-21 «Град», випущеними з Чорнобильської зони, де розташована знаменита Чорнобильська атомна електростанція», – сказав він. «Один [перший] вказує на те, що ракета була випущена з Чорнобиля – в той час російські військові окупували цю територію. Наступним кроком буде визначення військової частини, що базується в районі Чорнобиля. Це допомагає нам визначити причинно – наслідковий зв’язок між злочином та його виконавцем», – пояснив Кульчицький.
Він зазначив, що визначити конкретного підозрюваного може бути важко, що є ключовою відмінністю у розслідуванні воєнних злочинів порівняно зі звичайними розслідуваннями збитків у цивільному житті.
Це означало б, що у випадку з Ірпенем було б важко ідентифікувати конкретний екіпаж, який випустив ракету БМ-21 «Град», що знищила об’єкт.
«Не всі злочини, вчинені російськими військовослужбовцями, є злочинами, що здійснюються за наказом їхніх командирів або з їхнього потурання», – пояснив Кульчицький. «Злочин може бути скоєно окремою особою; масові заходи можуть бути пов’язані з керівниками російських військових частин».
Дані або об’єкти можуть служити доказами, які допомагають визначити тип пошкодження, масштаб і причину. Це включає супутникові або відеоматеріали, показання свідків і записи про російські військові боєприпаси.
Українська прокуратура в Ізюмі виявила офіційні документи з важливою інформацією про російських військовослужбовців, що є гарною відправною точкою в процесі розслідування воєнних злочинів.
Після їх виявлення у заяві для преси Бєлоусов зазначив: «Документи, які належали конкретним російським військовим підрозділам, уже знайдені. Вони містять дані про особовий склад, прізвища, позивні, номери мобільних телефонів, які дозволять ідентифікувати російських військовослужбовців, що окупували Ізюм».
Олена Граждан
Публікацію підготовлено в рамках проекту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).