Група аналітиків Trap Aggressor зафіксувала 31 спосіб, які використовували уряд Росії і бізнес, з метою уникнути санкційні обмеження, що були запроваджені з 2014 року після анексії Криму та військової агресії у Донецькій і Луганській областях України до сьогодення.
Про це йдеться в аналітичному дослідженні “Санкційна політика проти Росії 2014-2022 рр: прогалини і схеми обходу”, яке Trap Aggressor підготували за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Аналітики виділили чотири блоки “слабких місць” санкційної політики проти РФ, які призводять до порушення обмежень. Це різноманітні схеми обходу санкцій, прогалини у санкційній політиці, винятки у санкціях, а також ігнорування санкційних застережень приватним бізнесом.
Схеми обходу та інші недоліки санкцій було виявлено у таких сферах, як: оборонна промисловість, нафта і газ, металургія, морська торгівля, фінанси, криптовалюта, готельний бізнес, будівництво та інші.
До прогалин у санкційній політиці аналітики віднесли наступні.
Продовження бізнес-проєктів, що були розпочаті до санкцій. Попри ембарго на ведення бізнесу з російським оборонним сектором, у європейських підрядників була можливість продовжити дію контрактів, укладених до 01 серпня 2014 року (дата накладання перших санкцій). Ця лазівка дозволила французьким компаніям продати Росії військову техніку на 152 млн євро за контрактами, укладеними до введення ембарго, що склало 44% експорту європейської зброї до Росії.
Відсутність заборони на торгівлю товарами подвійного призначення. Журналісти “Економічної правди” писали про те, як “німецька Bosch переконувала, що продає автомобільне обладнання лише для мирних цілей, а її апаратуру знаходили на захоплених українською армією російських БМП”.
Ведення діяльності всупереч санкційним спискам. Потрапляння до списку секторальних санкцій не стало на заваді Роснєфті придбати мінотарну частку індійської енергетичної компанії Essar Oil у сумі 49%, – аби пакет акцій не був “контрольним” та не підпадав під санкції.
Відсутність вичерпного переліку підсанкційної діяльності. Якщо Захід ввів заборону на допомогу Росії в розробці “сланцевих резервуарів”, то компанії-партнери РФ могли замінити свій вид діяльності на розробку менш відомих “нетрадиційних родовищ” і легально продовжити співпрацю з РФ.
Дискреція на трактування санкційних обмежень призвела до визнання у 2017 році невинуватими дочірні компанії американської Exxon Mobil, які уклали угоди з Ігорем Сєчиним, керівником Роснефть, що перебував у санкційному списку. Exxon Mobil послалася на роз’яснення Білого дому, у якому йшлося про те, що завданням персональних санкцій є “виявити окремих осіб і заморозити їх активи, а не переслідувати компанії, якими вони управляють”.
Відсутність відповідальності через “незнання”.
Згідно з Регуляцією Європейської Ради від 2014 року, якщо сторона:
- “не знала і не мала розумних причин підозрювати, що її дії порушуватимуть заходи, викладені в Регламенті”,
- то сторона може посилатися на це виправдання, щоби довести свою невинуватість. Цим положенням скористалася американська Enerpac Heavylifting, що поставила ліфти, які використовувалися під час будівництва кримського мосту.
Зафіксовані схеми обходу санкцій, аналітики Trap Aggressor розподілили на такі категорії:
- приховування походження товару (зміна прапора чи призначення судна, вимикання ідентифікаційної системи на кораблях, зміна маркування виробника, його пакування, контрабанда та митні порушення);
- приховування підсанкційної компанії, її бенефіціару чи зв’язків із ними (передача активів непідсанкційним керівникам – бізнес-партнерам, членам родини або друзям, використання непідсанкційних компаній-прокладок, використання офшорів, а також фіктивних компаній);
- приховування кінцевого місця призначення товару;
- ведення діяльності у непідсанкційній юрисдикції;
- ведення бізнесу західними компаніями в Росії через місцевих рітейлерів;
- ведення бізнесу західними компаніями в Росії через дочірні підприємства;
- обхід санкцій через треті країни або їхні компанії-резиденти;
- обхід санкцій через прийняття змін до законодавства.
Ключова рекомендація аналітичного дослідження: утворити в Україні спецорган для координації санкційної політики, здійснення постійного моніторингу та оцінки економічних, політичних, правових та інших наслідків застосування, зміни чи скасування санкцій.
Trap Aggressor здійснили своє дослідження на базі щонайменше 160 кейсів щодо обходу Росією західних санкцій, впроваджених за період 2014-2022 років. Дані були взяті з журналістських розслідувань, аналітичних та новинних матеріалів, опублікованих в українських та закордонних медіа.
Анастасія Химичук, Роман Стеблівський, Анна Пашкіна
Тіло та душа: зцілення українських солдатів