Наприкінці жовтня міська рада в Мукачеві, що в Закарпатській області, встановила символ України – тризуб у замку Паланок, замість угорського орла-турула. Заміна викликала суперечки і невдоволення в сусідній Угорщині, уряд якої має давній інтерес до регіону і підтримує його з тих пір, як він став частиною Радянського Союзу в 1945 році.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто викликав тимчасового тимчасового повіреного у справах України, охарактеризувавши це, як “непотрібну провокацію”. Він додав, що до обговорення цього рішення доведеться повернутися, “коли в Україні знову настане мир”…».
УКРАЇНА ПОВИННА МАТИ УКРАЇНСЬКУ СИМВОЛІКУ
Тризуб, що представляє історичний героїзм, має додаткову вагу в сучасній Україні, оскільки країна бореться за свій суверенітет після вторгнення Росії. Тризуб, однак, замінив турул, бронзову статую орла і символ історії Угорщини на 14-метровому постаменті.
Наявність турула має давню історію. У 1896 році тодішні австро-угорські правителі розмістили його на колоні заввишки 33 метри в замку; в 1924 році місцева влада знесла його після того, як Тріанонський договір зробив регіон частиною Чехословаччини. Згодом статуя була переплавлена радянською владою, але у 2008 році Мукачівська рада вирішила перевстановити її з копією.
В офіційній заяві Закарпатське товариство угорської культури заявило, що воно «шоковане», оскільки турул раніше був «повернутий на колишнє місце з ініціативи мукачівської міської влади у 2008 році на знак спільного історичного минулого та мирного співіснування національностей».
Заступник голови товариства Йосип Борто повідомив IWPR, що громада виступила проти цього кроку. “Ми направили лист до Закарпатської обласної прокуратури, оскаржуючи запит про законність рішення, і звернулися до суду з проханням визнати його незаконним і скасувати”, – сказав він у письмовій заяві IWPR. Однак мер Мукачева заявив, що рішення має широку підтримку і що влада не отримала жодних офіційних протестів від угорської громади.
“Я бачив тільки публічні звернення [проти цього], але це неофіційні звернення, реагувати нема на що”, – сказав він IWPR. «Ми всі живемо в мирі, всі національності Закарпаття. Але Україна повинна мати українську символіку”.
Під час нещодавнього публічного виступу Балога оголосив, що «всі інші символи, а також орел-турул будуть встановлені у верхньому дворі музею як виставка».
СТАРІ ЗВ’ЯЗКИ ТА НОВІ СУПЕРЕЧКИ
Знаходячись у місці злиття міжнародних кордонів чотирьох країн – Угорщини, Польщі, Румунії та Польщі – географія Закарпаття сформувала його історію та демографію. Тільки в 20 столітті вона входила до складу Угорщини, Чехословаччини, Румунії, Радянського Союзу і незалежної України. Жителі жартують, що людина могла бути громадянином п’яти різних держав, ніколи не виїжджаючи з рідного села.
Будапешт підтримує культурні центри, угорськомовних освітян та підприємців через різні фонди та проєкти. Він також дуже чутливо реагує на будь-якої ініціативи, які хоча б віддалено можна розглядати як загрозу для горської громади та угорської мови.
В 2017 році Україна ухвалила суперечливий закон про освіту, який збільшив кількість годин викладання українською мовою та зменшив кількість годин викладання мовою національних меншин, зокрема угорською та румунською. У грудні 2019 року Будапешт заявив, що заблокує доступ України до НАТО, поки Київ не відновить те, що, за його словами, було обмежено доступом до освіти для угорської громади.
У 2014 році, після анексії Росією півострова Крим та початку конфлікту на сході України, мова стала чутливим питанням, оскільки українці стверджували, що популярність Росії є спадщиною радянської епохи, яка підірвала національну ідентичність. Як наслідок, з’явився поштовх до популяризації української мови в державних установах, школах, на телебаченні та у ЗМІ.
Напруженість залишається на політичному рівні, незважаючи на деякі спроби розпалити ворожнечу серед співіснуючого населення. У 2019 році трьох громадян Польщі визнали винними у підпалі угорського культурного центру в Ужгороді, адміністративному містечку Закарпаття, минулого року.
Поки представникам угорської громади в місцевих утвореннях квоти не виділяються, першим заступником голови обласної ради був представник Партії угорців України.
«Угорці завжди шукали точки дотику на регіональному рівні, – зазначив професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Михайло Шелемба. – Якщо на державному рівні була певна ступінь непорозуміння, то завжди був пошук консенсусу на регіональному рівні».
ЧАСТО З ТАКИХ МАЛОПОМІТНИХ КРОКІВ ПОЧИНАЄТЬСЯ ГЕОПОЛІТИКА
На тлі російської війни більшість української громади регіону підтримали заміну турула тризубом.
Відеооператор Максим заявив, що нічого не має проти самого турула. “Але якщо ми прив’яжемо це до політичних кроків [прем’єр-міністра Угорщини Віктора] Орбана, його потрібно прибрати”, – продовжив він. “Взагалі наші угорці проти… У легендах турул показував шлях племенам, але цей птах був обраний в якості символу реваншистами після розпаду Австро-Угорщини”.
Для Юрія, волонтера, «угорський герб в Україні – це дивно. Чи є український тризуб десь у замку чи державній установі в Угорщині?”.
Дмитро Тужанський, політичний аналітик з Ужгорода та науковий співробітник-нерезидент братиславського аналітичного центру Globsec, стверджував, що відсторонення не має нічого спільного з державною політикою і є радше розборками серед місцевих політиків.
«Це своєрідна вендета певному колу угорських лідерів і особисто Василю Брензовичу [лідеру Партії угорців України], це не помста угорській громаді. Це, однак, провокація в тому, що зараз Будапешт не до кінця переконаний, що Балога є тим, хто її розпочав і вивчає, чи не причетний Київ”, – сказав Тужанський в інтерв’ю IWPR.
Він додав, що провокація змусила людей провести паралелі між демонтажем радянських пам’ятників і турулом. “Це небезпечно… Ми прагнемо членства в ЄС і НАТО, для нас важливі інтереси національних меншин. Немає державної позиції у знятті турула… Нерідко геополітика створюється з таких утилітарних, егоцентричних дій. І тут, на жаль, це може спрацювати, і в цьому полягає небезпека”.
Віктор Микита, голова Закарпатської обласної військової адміністрації, яка була створена внаслідок війни як і в усіх регіонах по всій Україні, закликав до діалогу. Заявляючи, що “має бути тризуб”, він визнав, що “повинні бути дебати. Я не повинен допустити, щоб це була якась агресивна дія, в будь-якому випадку. Ми повинні показати міжнародній спільноті, що ми розумні люди».
Ірина Бреза
Публікація підготовлена в рамках проекту «Голоси України», що реалізується за фінансової підтримки Управління закордонних справ, співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO)